Написати твір на тему старший бра​

Брат високого зросту, спортивної статури. Вже третій рік він займається легкою атлетикою, а недавно почав займатися на підготовчих курсах. Андрій збирається вступати в Херсонський Державний Університет. Він у нас дуже серйозний і дисциплінований, добре вчиться, багато читає. Мені часто ставлять його в приклад і вдома і в школі.

Я пишаюся братом і, звичайно, намагаюся бути хоч трохи схожим на нього. Але це у мене виходить не завжди, тому що ми з ним дуже різні і за характером і зовні. У Андрія, наприклад, волосся світле, а у мене темне. Брат схожий на батька, а я на маму. Він спокійний і врівноважений. Я ж не можу довго сидіти на одному місці і до всього ставлюся набагато емоційніше. Здібності у нас з братом теж різні: Андрій захоплюється математикою і фізикою, а я люблю історію.

У Андрійка красиві карі очі, прямий ніс і тонкі губи. Він носить окуляри, але вони його не псують, а роблять дорослішим. Його волосся помітно в’ється, що йому не дуже подобається і він щоранку намагається розпрямити їх гребінцем.

Ми з братом друзі. Він вчить мене грі на гітарі, іноді робить зі мною вранці зарядку. Коли у нього є вільний час, допомагає мені робити уроки. Мої друзі та однокласники заздрять мені, що в мене є старший брат. Але ось спілкуємося ми з Андрієм не так часто, як хотілося б.

Объяснение:

Я дуже радий, що у мене є чудовий старший брат.

Я хочу розповісти про свого старшого брата. Він людина насправді незвичайна. Високий на зріст, стрункий, з темними-темними очима, він завжди привертає до себе увагу, хоча й досить мовчазний від природи. Іноді ходить такий замислений, що може не чути, як до нього заговорять, або не помітити чогось. Але насправді він дуже уважний до батьків та до мене. Причиною ж його замисленості найчастіше ө його робота, а працює він архітектором. Ще коли брат навчався, носив якісь незрозумілі креслення, я думав, що бути архі тектором треба багато рахувати, розумітися на нецікавих цифрах, знати все про дуже нудно матеріали. Але тепер, коли я став трохи старшим, я зрозумів, що архітектор - професія, яка поєднує в собі творчість і точність, відповідальність і повну свободу. Коли мій брат працює вдома, він зажди дуже зосереджений. Часом він може просто сидіти мовчки і дивитися у якісь креслення або тримати ручку над чистим аркушем паперу. Але я знаю, що у цей час в його голові народжується нове творіння - будинок, у якому житимуть люди, або буде магазин чи кафе. Брат ще молодий фахівець, тож часто він допомагає комусь досві дченішому або виконує невеличкі проекти. Але навіть у будь-якій роботі не може бути дрібниць — так завжди вчить мене брат. Бо уважність, відповідальність, уміння архітектора це і зручність, і комфорт, і— що дуже важливо-безпека людей. Мій брат має дуже красиві руки. Коли він пише або малює, вони ніби літають над папером. Я із задоволенням стежу за його роботою. У його очах горить вогник, здається, він на сто відсотків захоплений своею роботою. Як прекрасно, коли людина любить ті завдання, які виконує! Як прекрасно, що людина вкладає душу у свою працю. Найбільше задоволення я дістаю, коли брат показує мені нові будівлі, сучасні проекти, опубліковані в архітекторських журналах чи в електронних виданнях. Тоді я по-справжньому дивуюсь. У людей виходить зробити твір мистецтва з будівлі. Особливо вражає, коли простота 1, як зараз кажуть, функціональність будинку поєднується зі справжньою мистецькою цінністю, красою найвищому розумінні цього слова. Я навряд чи буду архітектором, як мій брат, бо хочу обрати іншу професію, але його приклад багато мене вчить: я споді ваюсь так само любити свою роботу, вкладати в неї власне натхнення ставитись дуже відповідально до будь-якого завдання, як це робить мій брат