Характеристика второстепенного героя Толика из рассказа русалонька из сьомого в​

затишно,... не чутно сварок, .. без бруду і клопоту». Хлопець був єдиним сином, «дитина благородна і ніжна,... виходив на двір трохи боязко», його всіляко оберігали від негараздів. Тому виріс кволим та несміливим, попаде під краплі дощу, усім - нічого, а Толик потім довго хворіє.

    Зовнішній вигляд відповідав його вихованню: «чистенький та чепурненький,... мати вмлівала, коли її дитина приходила задрипана, подрапана, з розбитим носом». Батьки забороняли бавитися з сусідськими хлопчаками, котрі походили з бідних родин. Але Толика тягнуло до своїх ровесників. Хоча йому, лякливому та повільному, було далеко до спритності їнших хлопців, особливо Федька.

    Перед батьками Толя хоче виглядати слухняним, боїться їхнього гніву, тому здебільшого все робить потайки. Так «виходить з дому тихенько, щоб мати не помітила». Заздрить сильному Федькові, хотів би бути схожим на нього. Не зваживши свої сили, пішов на кригу. Розгублений Толик плакав, замість того,  щоб діяти. Діставшись берега, відразу побіг геть і зовсім забув про свого рятівника. На нього не можна покластися у важку хвилину. Він не вміє визнавати своїх помилок, брати на себе відповідальність за свої вчинки, думає тільки про себе.

    Для сусідських дітей Толя не був надійним другом, можливо, тому вони часто кепкували з нього. Багато батьків добре відгукувалися про хлопця, адже переживали, що їх можуть виселити з квартир. Ніхто з дорослих за показною вихованістю та чемністю хлопця не бачив його справжніх поганих рис. Толик не тільки не задумався над своїм поганим вчинком, але й несправедливо взяв чижика, якого він не заслуговував.

    Толя не мож