Характеристика пані бартолотті ​

Пані Бартолотті дуже відрізняється від свого оточення: носить чудернацький одяг, яскраво фарбується.

Вона охоче замовляє речі за різними каталогами, а інколи й не пам’ятає, що і кали замовила. Тому жінка не дуже здивувалася, коли отримала посилку з консервною бляшанкою, у якій був семирічний хлопчик на ім’‎я Конрад. Одразу полюбивши його, намагається стати йому «справжньою» матір’ю, хоча сама ще не «подорослішала».

Пані Бартолотті не вміє влаштувати свій побут, дати раду грошам, упорядкувати власне життя. Та й про дітей не вміє дбати, тому й запитує в Конрада, як краще з ним поводитися, чим його годувати… Тільки завдяки своїй відкритості, щирості та відданості пані гідно справляється з обов’язками матері, дає «фабричній» дитині саме те, чого їй найбільше не вистачає — материнську любов.

Пані Бертолотті – працьовита («Бартолотті і компанія», ручне ткання і ручне плетіння, найкращі килими), мала фантазію (відправити рибок у відпустку, намалювати на нудному одягу яскраві портрети), нежадібна (думаючи, що у посилці 20 кг м’яса, подумки роздовала знайомим).

Пані Бартолотті не любила багатьох слів: «Як слід, як слідо», «щоденно», «порядно», «ввічливо», «сумлінно», вона не зносила ще слів «доцільно», «розважно», «неухильно», повчально», «Пристоймо», «чемно вихована», «по-господарському», «Личить» і «належить». Берта не любить ці слова, тому що вона в душі дитина, якій не подобаються обмеження та заборони, вона дуже волелюбна й не вписується в загальноприйняті правила, за якими живуть мешканці міста.