Федько халамидник основна думка​

Відповідь:

У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої

У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..

Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті  і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.

Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.

Пояснення:

Пошук...

Твори / Твори українською / Характеристика героїв "Захар Беркут", І. Франко

Головна думка оповідання "Федько-халамидник", Винниченко

Перегляди: 533

Винниченко Володимир

У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої

У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..

Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.

Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.