Есть у вас стехотворение сергея есенина на украинском

санти3 санти3    1   19.06.2019 07:50    1

Ответы
vladrifeyt1 vladrifeyt1  15.07.2020 17:11
ЛИСТ ДО ЖІНКИ

І знов на хвилях

Пам’яті строкатої,

Я поринаю в ті бурхливі дні...

Схвильовано

Ви ходите кімнатою,

Бросаючи в лице

Різкі слова мені

Ви кажети,
Що час нам розлучатись,

Що вимучило вас

Моє шальне життя,

Що треба вам

Ділами опікатись -,

Мені ж котись вниз,

Без вороття.

Кохана!

Слухайте –

Та ви хіба кохали,

Не знали ви,

Що в юрбищі людськім,

Я був, мов кінь,

Якого загоняли,

Затягуючи зашморгом паски.

Не знали, що

В суцільному диму,

У побуті, розкиданому штормом,

З того і мучусь я,

Що вже не йму,

До чого рок подій,

Нас горне?

Лицем в лице

Лиця не розрізнить,

Велике бачиться

На відстані.

Коли кипить морська блакить,

То кораблю не дотягти до пристані.

Земля – наш корабель,

Та раптом хтось

Його спрямовує безжально

В суцільну прірву бурь і гроз,

Знущаючись над ним брутально.

І хто тоді на палубі

В цей чпс

Не падав, не блював,

Не матюгався,

Тих небагато

Серед нас,

Хто непохитним залишався.

Тоді і я під дикий шум,

Хоча і знаючи роботу,

Спустивсь у корабельний трюм,

Щоб не дивитись на блювоту.

Той трюм шинком

Російським був,

Де я, над склянкою схилився -

Де я близьких своїх забув,

А сам, мов тріска, загубився.

Кохана, так!

Я мучив вас,

У вас були в очах

Нудьга і втома

Від того, що я напоказ

Себе витрачував свідомо.

Та ви не знали,

Що в суцільному диму,

У побуті,

Розкиданому штормом,

З того і мучусь я,

Що вже не йму,

До чого рок подій нас горне.

…Літа минули,

Інший в мене вік,

Думки і відчуття

Всі інші,

Не бунтівник - порядний чоловік,

Керманича в своїм шаную вірші.

Сьогодні я

Під впливом почуттів

Згадав усе,

Дразливе і вагоме,

І вам розповісти схотів,

Про те нове,

Що вам ще невідомо.

Кохана!

Знайте, радісно мені,

Бо я уник падіння з кручі,

І у Радянській стороні

Із радістю

В її порині бучу..

Я став не той,

Що був тоді

Була б тепер безхмарна

Доля ваша.

Під прапором труда

В щасливі дні

Готовий йти

Хоч до Ламанша.

Простіть мене,

Простіть…

Я знаю ви не та -

З поважним чоловіком 

Шлюб ваш плідний,

Вам непотрібна наша суєта

І я вам

Анітрохи непотрібний.

Живіть, вам затишно

Під зіркою надій

І захистом нової сені,

З вітанням –

Ви у пам'яті моїй,

Знайомий ваш,

Сергій Єсенін.
ПОКАЗАТЬ ОТВЕТЫ
Другие вопросы по теме Литература