Епітет до твору жага до життя

ОбъяснениеВони не роззувалися, хоч вода була холодна, як крига, - така холодна, аж кістки нили і затерпали ноги.

Побіля обрію дотлівало сонце, ледве проглядаючи крізь запону туману і мли, що налягали на землю без чітких обрисів, наче гуща.

Він затремтів, як у лихоманці.

Він стояв і далі, як статуя, поки небезпека минула.

Вони побачили, як після сніданку він прокрався крадькома на бак, мов жебрак, простяг руку до матроса.: