До тьСідало сонце за тухольські гори, тонучи в легеньких червоних хмарах; темні смерекові ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину. Тільки земля, не знати чому, глухо стугоніла й стогнала. ВИПИШІТЬ ЕПІТЕТИ І МЕТАФОРИ БУДЬ ЛАСКАА!!
Поьбюбчргшдимсеқщь