ідейно-художній аналіз "в пустелі сизих вечорів" Ліна Костенко 1. Настрій поезії.
2. Тема (мотив), ідея
3. Вид лірики
4. Жанр твору
5. Художня лексика
6. Тропи
7. Художній синтаксис (стилістичні фігури)
8. Художня фоніка
9. Метрика (рими, римування, віршований розмір)
10. Строфіка

1. Настрій поезії – вірш пронизаний почуттям любові і надією. настрій надихаючий, як би говорить «я не відступлю від своєї мети».

2. Тема (мотив), ідея.

Тема: про дівчину, яка шукає своє кохання та вірить, що воно вже близько.

Ідея: треба вірити та не здаватися.

3. Вид лірики – інтимна.

4. Жанр твору – ліричний вірш.

5. Художня лексика –

антоніми (пустелі/поля, незнаного впізнаю),

синоніми (милуєш і голубиш; вигадка й омана, витвір самоти)

6. Тропи –

1. Епітет – «сизих вечорів», «полях безмежних», «батьківського краю»

2. Метафора – «витвір самоти», «серцю снишся», «морю сняться»

3. Порівняння – «Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю.», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»

7. Художній синтаксис (стилістичні фігури) –

1. Інверсія – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Тебе, незнаного, впізнаю», «в повторах не згубить», «Моєму серцю снишся ти»

2. Анафора – «Нехай це»

3. Риторичні вигуки – «В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе!», «Нехай це — витвір самоти, нехай це — вигадка й омана!»

8. Художня фоніка:

1.Алітерація

о, скільки слів

і скільки снів

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

Тебе, незнаного, впізнаю,

як син вигнанця впізнає

2. асонанс,

вечорів.. слів… снів

одне, своє, неповториме.

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

9. Метрика (рими, римування, віршований розмір) –

віршований розмір – амфібрахій.

Римування: перехресне, друга строфа – наскрізне.

Строфіку не знаю