Дам 100 б.! Підготувати повідомлення про 1 українського перекладача ( прізвще і ім'я, які твори перекладав і з якої мови на скільки( на які)+трохи фактів. Можно с инета.​

есть на русском, есть на на украинском

Объяснение:

Микола Лукаш

Блискучий поет і лінгвіст, знавець 20-ти з гаком мов, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

Переклади: У 1955 друкується перший переклад «Фауста» Гете, що приносить митцю першу славу перекладача. З середини 1950-х по 1973 Микола Лукаш здійснює більшість своїх найкращих перекладів — «Дон Кіхот» Мігеля Сервантеса, «Декамерон» Джованні Боккаччо, «Пані Боварі» Гюстава Флобера, поезії Бернса та Гейне, Шиллера й Верлена, Рільке, Гюго, Міцкевича.

Микола Лукаш був не просто поліглотом і обдарованим перекладачем, а й фольклористом-новатором. Він свідомо вводив у перекладені тексти маловживані українські слова, був відмінним знавцем різних діалектів. Наприклад: «Коли коваль ковалисі коваленят кує, ковалиха ковалеві ковадлом керує», — Лукаш демонструє живу народну творчість, а не цензуровану радянською владою.

Також він писав короткі іронічні, самоіронічні й сатиричні поезійки-шпигачки — які за часів радянщини, звичайно, не друкували.

За наївний, але щирий лист протесту проти ув’язнення Івана Дзюби Миколу Лукаша геть відсторонили від літературного процесу в країні, помер він у бідності й самотності, не доживши пару років до Незалежності.

русский:

Николай Лукаш

Блестящий поэт и лингвист, знаток 20-ти с лишним языков, который в советские времена подарил украинскому читателю более 1000 выдающихся произведений мировой литературы от 100 авторов.

Переводы В 1955 печатается первый перевод «Фауста» Гёте, приносит художнику первую славу переводчика. С середины 1950-х по 1973 Николай Лукаш осуществляет большинство своих лучших переводов - «Дон Кихот» Мигеля Сервантеса, «Декамерон» Джованни Боккаччо, «Госпожа Бовари» Гюстава Флобера, поэзии Бернса и Гейне, Шиллера и Верлена, Рильке, Гюго, Мицкевича.

Николай Лукаш был не просто полиглотом и одаренным переводчиком, но и фольклористом-новатором. Он сознательно вводил в переведенные тексты редкое украинские слова, был отличным знатоком различных диалектов. Например: «Когда кузнец ковалиси коваленят кует, кузнечиха кузнецу наковальней руководит», - Лукаш демонстрирует живую народное творчество, а не цензуре советской властью.

Также он писал короткие ироничные, самоироничным и сатирические поезийкы-Шпигачки - которые во времена советизации, конечно, не печатали.

По наивный, но искреннее письмо протеста против заключения Ивана Дзюбы Николая Лукаша совершенно отстранили от литературного процесса в стране, умер в бедности и одиночестве, не дожив пару лет к независимости.