Так от мова йдеться про народне відворотне замовляння. Коли людині не могли відповісти взаємністю, щоб позбавити страждань, через малу дитину чи старця передавали їй «три зозулі з поклоном», що означало: забудь, покинь, відпусти. "Серце в усіх людей не однакове. В неї таке, бач, а в мене таке..." «Справжнє кохання - …цвіте вічно в глибині серця і звідти все життя світить і гріє…» В. М. Думанський "Я все розумію, але вдіяти із собою нічого не можу. Серцю не накажеш." "Обірвалося все , як нитка, в душі, у серці, у житті. Тільки спогади ятрять душу." "Горе об’єднало нас, тому немає ні образи, ні ревнощів, ні злоби,в «горіні на кого серця немає. Саме горе"
"Серце в усіх людей не однакове. В неї таке, бач, а в мене таке..."
«Справжнє кохання - …цвіте вічно в глибині серця і звідти все життя світить і гріє…» В. М. Думанський
"Я все розумію, але вдіяти із собою нічого не можу. Серцю не накажеш."
"Обірвалося все , як нитка, в душі, у серці, у житті. Тільки спогади ятрять душу."
"Горе об’єднало нас, тому немає ні образи, ні ревнощів, ні злоби,в «горіні на кого серця немає. Саме горе"