Цитатна характеристика захара беркута і тугара вовка
із книги за 6 клас.

Один iз найвiдомiших творiв Iвана Франка названий за iм'ям його головного героя

Захара Беркута, який постає перед нами втiленням совiстi та розуму

тухольськоï громади часiв монголо-татарськоï навали на Карпатську Русь.

Сивий дев'яностолiтнiй старець, "мов стародавнiй дуб-велетень", "поважний

поставою, строгий лицем, багатий досвiдом життя i знанням людей та обставин, Захар

Беркут був правдивим образом тих давнiх патрiархiï), батькiв i провiдникiв

цiлого народу, про яких говорять нам тисячолiтнi пiснi та перекази". Тому тухольцi

неспроста обрали його ватажком, довiривши своє життя i безпеку мудрому досвiду

голови старiйшин.

Вони знали, що громада для Захара Беркута була всiм: i його свiтом, i метою його

життя. Вiн вiддає рiдним односельцям своï знання, сили i здоров'я, бо

вiдчуває за них власну вiдповiдальнiсть. Для тухольськоï громади вiн

- i садiвник, i пасiчник, i лiкар, i розумний порадник, i чесний суддя, i

дбайливий батько, i вожак, i далекоглядний пророк. Навiть у страшний час особистих

випробувань Захар надає перевагу громадським iнтересам. Його батькiвське серце

ридає над долею рiдного сина-кайданника, а розум захисника громади диктує iнше,

тому вiн рiшуче вiдкидає думку цiною вигоди для ворога повернути синовi волю.

Мене дуже вразила глибока мудрiсть Захара Беркута, що, здається, увiбрала в себе

риси народноï мудростi украïнцiв. Глибоко розумiючи небезпеку для

Карпатськоï Русi, вiн радить навколишнiм сусiдам скинути "з себе тi пута" i

стати на смертельну боротьбу проти ворога. Його розсудливiсть допомагає громадi

перемогти завойовникiв i врятувати своє життя пiд час боротьби з ними.

Постать Беркута у цей перiод нагадує менi казкових героïв, якими сповнена

украïнська народна творчiсть. Мужнiй, сильний i мудрий, вiн не знає спокою,

поки односельцi перебувають у страшнiй небезпецi. Здається, вiн навiть забуває про

себе, про особисте життя, вся його воля i мужнiсть скерованi на до громадi.

Жодного разу вiн не покривив душею, бо чеснiсть i поряднiсть є основою його

вчинкiв. Якщо в мирному життi старий Беркут виступає справедливим суддею, то у

лихi часи небезпеки i боротьби ця чеснiсть допомагає йому гiдно витримати

випробування, породженi безжалiсною монголо-татарською навалою.

Найбiльше менi хотiлося б видiлити ту далекогляднiсть Захара, без якоï,

мабуть, не було перемоги тухольцiв. Готуючи оборону рiдноï землi, мудрий

голова старiйшин передбачає, що недобитий ворог принесе страждання iншим, i

заклинає до єдностi всiх сусiдiв, аби знищити нападникiв. Саме ця iдея єдностi i

патрiотизму стає головною у повiстi. I ця iдея була спрямована I. Франком не

тiльки в сучасне, але й у майбутнє. Проникаючи крiзь завiсу вiкiв, мудрий Захар

Беркут провiщав грядущим поколiнням: "Щаслив, кому судилося жити в тi днi! Се

будуть гарнi днi, днi веснянi, днi вiдродження народного! "

Менi хочеться вклонитися мудрому Беркуту та його словам. Бо його життя

- це приклад для нас, а пророцтво своє вiн залишив i нам. Саме до своïх

нащадкiв, до нас, вiн звертався у своïх мрiях, на нас покладав своï

найкращi сподiвання.