Цитати які підтверджують кохання Остапа і Соломіі

"Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить хворий і самотній у пущі і вигляда її з очеретів. Їй жаль стало молодого змарнованого життя"'

«Серце нило в Соломії од жалю й тривоги. Їй легше було б, коли куля потрапила до неї».

Остап теж не боявся смерті. Йому тільки хотілось перед смертю побачити Соломію».

Остап про Соломію: «Вона така добра, так кохала його, вона пішла за ним у далеку дорогу, не кіс своїх задля нього, вона доглядала його, як рідна мати, була вірна, як товариш».

★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★

(Если не сложно пометьте как лучший ответ)

«Далі прокинулась і чую, що все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне…Пропадай воно все пропадом… Піду і я світ за очі… Все ж за тобою хоч серцеві легше буде…»

«Серце нило в Соломії од жалю й тривоги. Їй легше було б, коли куля потрапила до неї».

«Соломії ставало моторошно. «Брешеш, брешеш… — хотіла вона кинути в лице злому морокові,— вік мій… він буде жити… його не дуже поранено… адже він стільки пробіг…»»

«Зате вона почула вогкий холод, що проймав її наскрізь. Та вона не хотіла виймати з-під голови в Остапа своєї одежини і тільки скорчилась, щоб хоч трохи зігрітись… Він вигоїться, він житиме… вона не дасть йому загинути…»

★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★★