Народная сказка — это элемент устного национального творчества. Придумывая поучительные истории, наши предки не просто развлекали своих детей, они вкладывали в эти лаконичные, остроумные сюжеты мудрость, опыт, знания — все то, что хотелось им сохранить и передать, с чего вразумить и воспитать. Переходя из уст в уста, сюжеты менялись, оттачивались, герои русских сказок «учились» у рассказчиков уму разуму, впитывали информацию. И что бы невероятного ни происходило в сказке, в этом всегда была доля истины. Это учебник жизни, переданный нам в наследство нашими предками. К сожалению, в погоне за модными тенденциями многие забывают о том, чему учат русские народные сказки.
І. Казки — віддзеркалення народної мудрості. (Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.)
ІІ. Що таке добро і зло? (Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.)
1. Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
2. До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
3. Казки вчать любити та цінувати працю. (У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна.)
ІІІ. Казки навчають сміливості. (Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.)
ІV. Любов до прекрасного. (Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Г. Х. Андерсен у казці "Соловей" вчить нас любити істинне мистецтво. Прекрасне — це те, що унікальне, неповторне.)
V. Віра у дива. (Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.)
Народная сказка — это элемент устного национального творчества. Придумывая поучительные истории, наши предки не просто развлекали своих детей, они вкладывали в эти лаконичные, остроумные сюжеты мудрость, опыт, знания — все то, что хотелось им сохранить и передать, с чего вразумить и воспитать. Переходя из уст в уста, сюжеты менялись, оттачивались, герои русских сказок «учились» у рассказчиков уму разуму, впитывали информацию. И что бы невероятного ни происходило в сказке, в этом всегда была доля истины. Это учебник жизни, переданный нам в наследство нашими предками. К сожалению, в погоне за модными тенденциями многие забывают о том, чему учат русские народные сказки.
Відповідь:
Чого вчать нас казки
І. Казки — віддзеркалення народної мудрості. (Усе, що люди пізнали та усвідомили за багатовікову історію, усе, у чому переконує досвід повсякденного життя, відбилось у казках. Ці захоплюючі оповіді дають нам перші життєві уроки. "Сказка ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок", — писав О. Пушкін.)
ІІ. Що таке добро і зло? (Одна з головних особливостей казок — неодмінна перемога добра над злом. Але як відрізнити добро від зла? Цього також вчать казки.)
1. Добро — це те, що дає хорошим людям радість та щастя.
2. До свого щастя герої йдуть довго, долаючи перешкоди, б'ючись із ворогами та перемагаючи свої недоліки. Отже, шлях до добрих справ пролягає через зусилля та працю.
3. Казки вчать любити та цінувати працю. (У казці "Один зароблений карбованець" старий батько бажав, щоб його син навчився працювати, тоді він цінуватиме й працю інших людей та не спустить заробленого батьком майна.)
ІІІ. Казки навчають сміливості. (Тільки відважні герої досягають своєї мети. Герої — пересічні люди, які змогли перебороти страх, лінощі заради обов'язку. Іван — селянський син переміг дванадцятиголове чудовисько, тому що знав: покладати надії нема на кого, самі старі залишились, брати боягузливі та ліниві, а комусь-то треба захищати свою землю та свій дім.)
ІV. Любов до прекрасного. (Світ казок завжди сповнений див та краси. Без цього не існує казки. Г. Х. Андерсен у казці "Соловей" вчить нас любити істинне мистецтво. Прекрасне — це те, що унікальне, неповторне.)
V. Віра у дива. (Казка вчить мріяти та вірити у дива. Без буяння фантазії розум людини спить, сили його дрімають. Казка допомагає повірити в свої сили. Адже людина може багато зробити, і не лише у казці.)
Пояснення: