Вірш Т. Шевченка є автобіографічним, бо у ньому розповідається про його дитинство. З вірша ми можемо почути про перше кохання Шевченка і про його обов'язок пасти не своїх ягнят. У вірші розповідається про його сумне життя до зустрічі з дівчиною, яка вселила у його сумне дитинство радість.