Аналіз вірша "її очей до сонця не рівняли" шекспір

Англійський класик втілив у них і юнацькі переживання, і захоплення красою прекрасної жінки, і всеперемагаючу віру в те, що кохана все ж відповість взаємністю і обдарує теплом любляче серце. У своєму знаменитому 130 сонеті, Шекспір описує любовне почуття чоловіка до жінки.

Все здається надзвичайно простим, закоханий визнає те, що його дівчину не можна назвати красунею, що в її зовнішності немає ніяких відмітних достоїнств, за які її може полюбити обиватель.

Але що криється за цим? Всепереможна любов, яку відчуває чоловік до своєї коханої. Він любить її тільки за те, що вона живе на цій землі, за її простоту і природність