Аналіз вірша "матері" володимир підпалий я твій портрет фіалками вберу – ти ж так любила голубі фіалки. мене ти вчила правді і добру, мене до праці ти привчала я доторкнуся до твого чола, на ньому зморшки – й ті такі ласкаві ти все дала й нічого не взяла: ні крихти хліба, ні і наві все те, що мав, і те, що в мене є, що від людей, що від землі святої, що радістю в рядках моїх встає, передано в моє життя дочку, можливо, хто зна, про що в гаю зозуля о, як я хочу, мамо, щоб вона твоє велике, щедре серце

BARBARIC5665    1   15.08.2019 10:10    2