Аміни проявляють основні властивості через наявність у атома азоту неподіленої електронної пари. При взаємодії з кислотами вони утворюють амонієві солі:
Основні властивості в аліфатичних амінів проявляються сильніше, ніж в аміаку. У вторинних вони проявляються сильніше, ніж у первинних, а у третинних — найсильніше. Це пов'язано з +I-еффектом радикалів: електронна густина на атомі азоту збільшується, внаслідок чого він сильніше притягує протон.
Проте це правило не працює, якщо амін знаходиться у водному розчині: вторинні аміни сильніші за третині. Це пов' язано з тим, що стійкість катіону збільшується при наявності сольватної оболонки. Сольватна оболонка утворюється завдяки водневим зв'язкам між атомом оксигену з води та атомом гідрогену з аміну, доступ до якого у третинних амінів утруднений.
Але основні властивості ароматичних амінів проявляються слабше, ніж в аміаку через спряження неподіленної електронної пари нітрогену з π-електронами ароматичного ядра.
Аміни проявляють основні властивості через наявність у атома азоту неподіленої електронної пари. При взаємодії з кислотами вони утворюють амонієві солі:
Основні властивості в аліфатичних амінів проявляються сильніше, ніж в аміаку. У вторинних вони проявляються сильніше, ніж у первинних, а у третинних — найсильніше. Це пов'язано з +I-еффектом радикалів: електронна густина на атомі азоту збільшується, внаслідок чого він сильніше притягує протон.
Проте це правило не працює, якщо амін знаходиться у водному розчині: вторинні аміни сильніші за третині. Це пов' язано з тим, що стійкість катіону збільшується при наявності сольватної оболонки. Сольватна оболонка утворюється завдяки водневим зв'язкам між атомом оксигену з води та атомом гідрогену з аміну, доступ до якого у третинних амінів утруднений.
Але основні властивості ароматичних амінів проявляються слабше, ніж в аміаку через спряження неподіленної електронної пари нітрогену з π-електронами ароматичного ядра.