У окремі пробірки поміщають по 0,2-0,5 г мурашиної, оцтової, масляної, трихлороцтової, пальмітинової (стеаринової) і щавлевої кислот. Потім доливають у кожну пробірку по 3-4 мл води і струшують. Якщо кислота нерозчинна в холодній воді, то вміст пробірки нагрівають. Відмічають, які з кислот розчиняються у воді при кімнатній температурі, які при нагріванні і які зовсім нерозчинні. На індикаторний папір наносять краплі кожної з кислот і відмічають рН середовища і порівнюють силу кислоти. Охолоджуючи нагріті пробірки водою, зануривши їх у кристалізатор гають випадання осадів важкорозчинних кислот.

чудовкедах333    2   12.12.2020 04:35    0