Коли речовина стає матеріалом?​

Усі предмети, які нас оточують, називаються тілами. Тіла можуть мати природне походження (наприклад, камінь, сніжинка) або можуть бути створені людиною (зошит, літак). Те, з чого складається тіло, називають речовиною. Наприклад, склянка складається зі скла, дріт – із міді, ложка – з алюмінію. Скло, мідь, алюміній – це речовини.

Зараз відомо понад двадцять мільйонів речовин. Усі речовини вивчаються, класифікуються та одержують власну назву. У широкому розумінні речовина – це будь-який вид матерії, що має власну масу, наприклад, елементарні частинки. У хімії поняття речовини є більш вузьким, а саме: речовина – це будь-яка сукупність атомів і молекул. Речовини, які використовують у хімічних експериментах, називають хімічними реактивами. Термін матеріал має практичний відтінок. Матеріал – це речовина або суміш речовин, що використовуються для виготовлення предметів. Матеріали можуть бути природного походження, наприклад, пісок, деревина, мармур, а також можуть бути створені людиною (цемент, скло, чавун, поліетилен).

Кожній індивідуальній речовині притаманні певні фізичні та хімічні властивості. До найважливіших фізичних властивостей належать запах, колір, смак, твердість, температури кипіння та плавлення, густина, розчинність у воді, ковкість, пластичність, здатність проводити тепло та електричний струм. При вимірюванні чи фізичних властивостей речовин не відбувається зміни хімічного складу речовин.

При описанні речовин зазначають умови, за яких було виміряно їхні фізичні властивості. Агрегатний стан речовини не є її фізичною властивістю. Агрегатний стан речовини – це якісно відмінні стани даної речовини. Відмінність зумовлюється будовою речовини. Розрізняють три основні агрегатні стани речовини: твердий, рідкий і газоподібний.

Объяснение: