Зовнішня політика володимира святославича. іть будь ласка

Внутренняя политика. - Владимир усмирил желание варягов брать дань с Киева, т. к. они захватить его. - Языческая реформа 980-981 гг. (Л. М. Пятецкий) . Владимир систематизировал языческих богов, выделив шесть. Главный – Перун, затем Хорс, Даждьбог, Стрибог, Смаргла и Мокоша. Правда современные историки считают, что укрепить язычество в данном виде не очень-то удалось, ремесленники, например, все равно больше чтили Сварога, купцы – Велеса и т. д. Перуну, как главному богу, в большей части поклонялась дружина. - Посадил своего дядю, Добрыню, в Новгороде. Внешняя политика. - 982 г. - Повторный поход на Вятичей (в районе р. Сож) , была возложена большая дань. - 983 г. – захват земель ятвягов (граничили с Полоцким княжеством – областью между средним течением р. Неман и верховьем р. Нарев, т. н. Судовией) - 985 г. – победоносный поход на Болгарию, после чего был завершен мир.

Прилучення Київської держави до християнського світу сприяло налагодженню тісніших відносин із багатьма державами. Крім Візантії, до партнерів Русі тоді належали Чехія, Угорщина, Польща, Германська імперія, Болгарія. Жваві відносини зав’язалися з Римом як центром християнської церкви.

Особливе місце у зовнішньополітичній діяльності Володимира посідали відносини з печенігами. Задля охорони від їхніх нападів Володимир ініціював створення нової системи оборони. За його задумом, та система мала складатися з потужних земляних укріплень і низки фортець на південному кордоні Руської держави.