Якими були причини феодальної роздробленості в київській русі в другій половині хі - хіі ст.?

Процес феодальної роздробленості Київської Русі розпочався у 30-х роках XI століття.

Основними причинами є:

- вважається розвиток феодального землеволодіння (плюс воно ще стало спадковим), зміцнення його вотчинних форм

- посилення самостійності правителів. Автономні бояри, яких вже не цікавила сильна влада великого князя київського хотіли для себе однакового авторитету. Титул «великий князь» на ряду з київським мали чернігівські та деякі інші князі

- автономні князівства керували власною внутрішньою політикою, на свій розсуд розв'язувати питання війни та миру, укладали угоди з сусідами. Таких автономних князівств, в середині 12 століття, було близько 15, 5 з яких утворилися на українських територіях: Київське, Чернігівське, Переяславське, Волинське та Галицьке

- поява і зміцнення процесу урбанізації (з’явилися нові міста) – як самостійних торговельних центрів

- зниження рівня торгівлі через постійні кочові напади.

Отже, причинами роздробленості та занепаду Київської Русі:

- Неможливість одноосібно контролювати велику територію країни;

- Відсутність єдиної нації – різний етнічний склад в державі;

- Князівські міжусобиці, які не припинялися довгий час і послабили країну;

- Відсутність чіткого і сталого, законодавчо закріпленого і визнаного престолонаступництва;

- Постійні напади кочових народів;

- Занепад торгівлі (особливо шляху «від варяг до греків»).  

Часи розпаду Київської Русі дослідники називали федеральною монархією. Форма правління, характерна для часів розпаду Київської Русі, визначається як колективна сюзеренія: замість одноосібної влади київського князя, панували групи князів.