До початку ХV століття основним заняттям кримських татар було кочове скотарство. Кримські татари вели номадський іб життя, мешкаючи у наметах і пересуваючись з одного місця на інше залежно від сезону та доступності пастбищ для своїх тварин. Скотарство, зокрема розведення великої рогатої худоби, вівців та кіз, було основним джерелом їхнього прожитку. Крім того, вони також займалися випасанням коней та полюванням. Зазначені заняття дозволяли їм забезпечувати себе харчами, одягом та іншими необхідними ресурсами для життя у важких природних умовах Криму.
До початку ХV століття основним заняттям кримських татар було кочове скотарство. Кримські татари вели номадський іб життя, мешкаючи у наметах і пересуваючись з одного місця на інше залежно від сезону та доступності пастбищ для своїх тварин. Скотарство, зокрема розведення великої рогатої худоби, вівців та кіз, було основним джерелом їхнього прожитку. Крім того, вони також займалися випасанням коней та полюванням. Зазначені заняття дозволяли їм забезпечувати себе харчами, одягом та іншими необхідними ресурсами для життя у важких природних умовах Криму.