Як виглядає система управління в
Китаї?​

Правова система Китайської Народної Республіки — правова система Китаю, що входить до далекосхідної групи правових систем, характеризується стародавніми правовими традиціями і сучасним законодавством, які включають ідеї «соціалізму з китайською специфікою» і деякі засади романо-германського права. Переважання норм моралі над нормами права в регулюванні будь-яких питань суспільного життя — одна з його ознак.

Західна традиція, сприйнята китайським правом, істотно доповнена, особливо на рівні індивідуального регулювання, правовим менталітетом китайців, правова свідомість яких залишається в межах традиційної конфуціанської концепції правозастосування, де праву в процесах суспільного розвитку відводиться не головна, а допоміжна роль. Як наслідок, китайським правом була прийнята структура романо-германського права, система його джерел, кодифікація, юридична техніка, але в модифікованому вигляді, так як здійснювався достатній вплив зі Сходу[1].

Основними джерелами права КНР є закони та інші нормативні правові акти. Їх ієрархію утворюють Конституція, закони, постанови Постійного комітету ВЗНП, Постанови Державного ради підзаконні акти інших органів державної влади і управління, зокрема місцевих.