Як ви гадаєте, чому, за визначенням В.Винниченка, ІІІ Універсал не мав такої підтримки в суспільстві, як І Універсал, хоча й включав широкий спектр соціально-економічних питань?
До ть, будь ласка❤​

Объяснение:

Оцінка III Універсалу

М. Грушевський: «Це була грандіозна програма».

В. Винниченко: «III Універсал уже не зробив такого великого враження на населення, як перший, хоча здобутки, зазна­чені в ньому, були без порівняння більші. Це через те, що III Універсал явився не результатом безпосередньої бо-

ротьби, великого напруження сил, що дає при успіху ви­бух радості». Чому, за словами В. Винниченко, III Універсал не мав такого схвалення в суспільстві, як І Універсал ?

«В ІУніверсалі проголошувалася національна ідея, яка об'єднувала всіх українців, а в 111 Універсалі накреслювали­ся конкретні соціально-економічні заходи, що роз'єднували суспільство, бо різні верстви населення ставились до них по-різному, в першу чергу до вирішення земельного питання». Т. Гупало (американський історик): «Проголошення IIIУні­версалу — акт великої історичної ваги: уперше за 250 ро­ків український народ рішуче задекларував свою волю, свій потяг до свободи, своє право розпоряджатися всіма . справами .власної держави >>.

1. В1 Універсалі звучала ідея здобуття автономії для України, в III Універсалі вже шилося про федеративний зв'язок ново-проголошеної УНР із Російською республікою.

2. / Універсал стосувався переліку вимог Центральної Ради до Тимчасового уряду, які були ним відкинуті, та мав деклара­тивний характер (намір скликати Установчі,збори, переоб­рати місцеві адміністрації, ввести податок на рідну справу тощо). В 111 Універсалі накреслювались конкретні політичні та соціально-економічні завдання.

Проголошення УНР

7 листопада 1917 р. УIII Універсалі було проголошено Укра­їнську Народну Республіку в складі федерації вільних і рівних народів. УНР створювалася як демократична правова держава. Планувалося збереження федеративного зв'язку з демокра­тичною Росією і створення рівноправної федерації. Проголошення Української Народної Республіки стало своєрідною реакцією на жовтневе більшовицьке повстання в Петрограді.

І54

Залишення ідеї федеративного зв'язку з Росією, де влада пере­йшла до більшовиків, було помилкою, бо більшовики все робили для того, щоб задушити Українську революцію.

Усупереч положенням IIIУніверсалу Центральна Рада поступово відмовилася від негайного вирішення аграрного питання.

1. 10(23) листопада 1917 р. на нараді представників

поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків і

банкірів В. Винниченко заспокоїв поміщиків, заявивши,

що питання про землю буде вирішено українськими

Установчими зборами.

2. Центральна Рада опублікувала роз'яснення Універсалу з

аграрного питання, яке заборонило «свавільне захоплення

земель та іншої власності».

Тих, хто наважувався на такі захоплення, рекомендувалося притягати до кримінальної відповідальності, використову­ючи при цьому військову силу.

3. Було оголошено, що у землевласників, які мають менше 40 десятин, землі взагалі не відбиратимуть.

4. Не підлягали розподілу землі під виноградниками, хмелем та господарства з високою агрокультурою виробництва.

* # *

Це були наміри Центральної Ради зберегти продуктивність сільського господарства, бо дрібні господарства мають низь­ку економічну ефективність і працюють лише на себе. Тільки високопродуктивні фермерські господарства могли вивести Україну з розрухи.

Утім ці наміри суперечили великій кількості малоземель­них і безземельних селян, котрі прагнули до зрівняльного поді­лу, а тому виступали проти 40-десятинної норми і заявляли, що вони перестануть підтримувати українську владу, якщо не поділять землю порівну. Тому учасник цих подій історик В. Липинський і вказав, що поняття «Україна» підмінювалося питанням «десятина землі».

* * *

Наприкінці листопада 1917 р. в Україні відбулися вибори до всеукраїнських Установчих зборів.

Депутатів обирали на основі загального, рівного і таємного голосування. Українські партії (УПСР та УСДРП) отримали 75% голосів, а більшовики здобули лише 10%.

Маніфест до українського народу

з ультимативними вимогами до Центральної Ради

(3-4 (16-17)грудня 1917 р.) (підписали В. Ленін і Л. Троцький)

Непослідовна та нерішуча внутрішня й зовнішня політика Центральної Ради підштовхнула більшовиків до спроб за­хопити владу в Україні,

Раднарком Росії надіслав до Києва Маніфест до українсько­го народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради