Які були наслідки вернеського договору для Єгипту

Объяснение:

Війна Судного дня

6 жовтня 1973 року, в день єврейського свята Йом кіпур, Єгипет і Сирія напали на Ізраїль з метою повернути захоплені ним у Шестиденній війні 1967 року арабські території — заставши ізраїльтян зненацька, єгипетські війська зайняли практично весь Синайський півострів, а сирійці — Голанські висоти. Це була четверта арабо-ізраїльська війна за попередні 25 років.39276Читати 2 хв.Читати пізнішеДо обраногоreplyЄгипетський президент Анвар Садат прийшов до влади в 1970 році в країні, що переживала глибоку економічну кризу і була пригнічена поразкою у недавній війні з Ізраїлем (за підсумками війни 1967 року Ізраїль захопив арабські території, що вчетверо перевищували його власну площу — Єгипет втратив Синайський півострів і секор Газа, Йорданія — Західний берег ріки Йордан і Західний Єрусалим, а Сирія — стратегічно важливі Голанські висоти). На думку Садата консолідувати суспільство і піднести дух нації могло повернення втрачених територій.

Зазнавши невдачі у дипломатичному вирішенні проблеми, він прийняв рішення шукати його військовим чином, але дещо змінивши міжнародні пріорітети Єгипту — в 1972 році Садат вислав з країни 20 тисяч радянських військових радників, що сприяло налагодженню якісно нових дипломатичних стосунків із США, головним союзником Ізраїлю на Близькому Сході, і 6 жовтня 1973 року, заручившись підтримкою Сирії, Єгипет розпочав чергову арабо-ізраїльську війну.

Завдяки несподіваній атаці і сучасній радянській техніці, араби в перший день війни зайняли значну територію. Наступного дня у війну вступив Ірак, а Сирія отримала підтримку Йорданії, що ще більше зміцнило позиції атакуючих. Але завдяки проведеній в Ізраїлі мобілізації, наступ арабських армій вдалось зупинити. Ізраїль звернувся по до до США, але президент Ніксон, симпатизуючи новому зовнішньополітичному курсу Єгипту, зволікав із підтримкою протягом семи днів. Однак до 25 жовтня, коли завдяки зусилям ООН війну було зупинено, Ізраїль повністю відновив контроль над спірними територіями.

Незважаючи на нульовий результат війни, успіх Єгипту в її перші дні сприяв зростанню авторитету Анвара Садата як в самому Єгипті, так і на Близькому Сході в цілому. Це зміцнило його позиції на сепаратних єгипетсько-ізраїльських переговорах, котрі Садат наважився провести без узгодження своєї позиції з іншими арабськими країнами. Переговори завершились підписанням в 1974 році мирної угоди, згідно з котрою Ізраїль повернув Єгипту частину Синайського півострова, і повномаштабного мирного договору в 1979 році та поверненню решти Синаю. За його підписання Анвар Садат був убитий через два роки членами екстремістського угрупування "Організація визволення Єгипту".

Для Сирії війна 1973 року стала повним крахом — після укладення ізраїльсько-єгипетського перемир'я Сирія втратила ще більшу територію, ніж до війни (ізраїльтяни просунулись на 30 кілометрів ближче до Дамаска), і за її ініціативою Єгипет був виключений з Ліги арабських держав.