Григорій Ґалаґан (1819-1888) — народився у шляхетській українській родині. Закінчивши університет, він поступив на службу до Чернігівської палати державного майна. Зрозумівши, що на цій посаді він не має можливості допомагати простому людові, йде у відставку. Г. Галаган бере активну участь у роботі Чернігівського губернського комітету з поліпшення побуту селян, тобто займається підготовкою реформи зі скасування кріпацтва. У 1878 р. він безкоштовно передав земству свій маєток, де згодом буде влаштовано навчальний заклад. Допомагав меценат і громадам: його коштом певний час виходив історико-літературний часопис «Київська старовина». Визнанням його науково-організаційних здібностей стало обрання Г. Галагана. головою щойно створеного Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. За сприяння Галагана стали виходити «Записки» відділення, збиралися музейна колекція та бібліотека, поширювалися програми збору відомостей про історико-культурні райони України. Трагічна смерть шістнадцятирічного сина Григорія Галагана Павла стала поштовхом для створення навчального закладу для талановитих дітей з незаможних родин. Він купує садибу в Києві, де й розміщується
Колегія за типом англійських коледжів. До неї приймали учнів, які пройшли частковий курс гімназії; третина з них були дітьми з небагатих сімей, які навчалися безкоштовно. У Колегії працювали найкращі педагоги Києва, у тому числі університетські професори; навчальна програма складалася з п'яти мов, алгебри, геометрії, тригонометрії, фізики, географії, історії, малювання, музики тощо. Вона підготувала чимало видатних науковців, наприклад, В. Липського та А. Кримського. Помер Г. Галаган у 1888 р.
Григорій Ґалаґан (1819-1888) — народився у шляхетській українській родині. Закінчивши університет, він поступив на службу до Чернігівської палати державного майна. Зрозумівши, що на цій посаді він не має можливості допомагати простому людові, йде у відставку. Г. Галаган бере активну участь у роботі Чернігівського губернського комітету з поліпшення побуту селян, тобто займається підготовкою реформи зі скасування кріпацтва. У 1878 р. він безкоштовно передав земству свій маєток, де згодом буде влаштовано навчальний заклад. Допомагав меценат і громадам: його коштом певний час виходив історико-літературний часопис «Київська старовина». Визнанням його науково-організаційних здібностей стало обрання Г. Галагана. головою щойно створеного Південно-Західного відділення Російського географічного товариства. За сприяння Галагана стали виходити «Записки» відділення, збиралися музейна колекція та бібліотека, поширювалися програми збору відомостей про історико-культурні райони України. Трагічна смерть шістнадцятирічного сина Григорія Галагана Павла стала поштовхом для створення навчального закладу для талановитих дітей з незаможних родин. Він купує садибу в Києві, де й розміщується
Колегія за типом англійських коледжів. До неї приймали учнів, які пройшли частковий курс гімназії; третина з них були дітьми з небагатих сімей, які навчалися безкоштовно. У Колегії працювали найкращі педагоги Києва, у тому числі університетські професори; навчальна програма складалася з п'яти мов, алгебри, геометрії, тригонометрії, фізики, географії, історії, малювання, музики тощо. Вона підготувала чимало видатних науковців, наприклад, В. Липського та А. Кримського. Помер Г. Галаган у 1888 р.