Що таке «Каролінгське відродження»? Якими були його риси?
​

Каролінський ренесанс був одним з найвидатніших культурних явищ Середньовічної Європи і відіграв велику роль у інтелектуальному поступі. На думку Г. Кенігсбергера він став першим відродженням вченості і літератури у тодішньому постварварському світі . Це відродження започаткувало цілу серію подібних собі процесів, які простежуються IX, XII, XIV та XV століттях .

Воно виразилося в утворенні шкіл, залученні освічених діячів до королівського двору, в розвитку образотворчого мистецтва, архітектури, літератури. Центром Каролінгського Відродження став гурток, створений при дворі Карла Великого. Іншими словами його називали «Академією» та нею керував Альбін Алкуїн – англосаксонський автор підручників філософії, богословських трактатів, математики. Він був ученим і радником Карла Великого, абатом Турського монастиря.

Каролінгське Відродження стало можливим завдяки злиттю релігійної та інтелектуальної тенденцій. Воно породило нове мистецтво рукописної мініатюри, піднісши його на надзвичайно високий рівень. Фарби та золото темпери відрізняли писання, що призначалися для двору імператора. Прикладом цього може служити малюнок в Утрехтському псалтирі, виконаний пером. У ньому швидкі, лінеарні штрихи створюють ефект незвичайної виразності.