Що стало основою влади абсолютних монархів

Виникнення абсолютної монархії в різних країнах мало свої особливості, проте загалом це відбувалося після досягнення такого рівня розвитку продуктивних сил, за якого створювалися необхідні економічні, соціальні та політичні передумови заміни станово-представницької монархії абсолютизмом. Абсолютизм виникав у перехідні періоди, коли в надрах феодалізму активізувався розви­ток капіталістичних відносин, коли старий феодальний стан роз­кладався, а середньовічний стан міщан перетворювався на сучасний клас буржуазії. У той час відбувалося різке загострення класової бо­ротьби, насамперед між селянством і феодалами.

Зростання промисловості й торгівлі створювало нові джерела прибутків монархів, що приводило до посилення їхньої фінансо­вої незалежності від органів станового представництва. Ставши самостійними у фінансовому аспекті, монархи дістали можли­вість створити розгалужений, потужний, лише їм підпорядко­ваний бюрократичний апарат управління, регулярну армію та професійну поліцію. Таким ліквідувалася залежність монархів від органів станового представництва, які обмежували їхню владу, тому монархи припинили скликати ці органи. Спираючись на помісне дворянство та буржуазію, які були зацікав­лені у зміцненні централізованої держави, монархи завдали удару стародавній феодальній знаті і звели нанівець вплив станово-представницьких органів. Абсолютизм - це завершальний етап у розвитку феодальної монархії, остання форма феодальної дер­жави і права.

Абсолютна монархія мала місце майже в усіх країнах Західної Європи. Особливо яскраво вона проявилась у Франції. Зародження в надрах феодалізму капіталістичного укладу зумовлювало зміни характеру абсолютизму. У початковий період свого розвитку аб­солютна монархія відіграла прогресивну роль, сприяючи розвит­кові мануфактурної промисловості, внутрішньої та зовнішньої тор­гівлі, а також подальшій централізації держави. Потім абсолютизм виступив у досить реакційній ролі - став на перешкоді цьому розвиткові, щоби не допустити зростання могутності буржуазії, яка виявилася для нього небезпечною.

У Франції класичний абсолютизм характеризувався такими ос­новними рисами:

розпуск Генеральних штатів, підпорядкування королю Па­ризького парламенту;необмежена компетенція короля у виданні законів та указів;повний контроль королівської влади над усіма провінціями;ліквідація автономії міст;створення розгалуженого бюрократичного апарату чинов­ників;скорочення сфери сеньоріальної юстиції;реорганізація армії, поліції, суду;призначення на церковні посади королем.