Роль Івана Мазепи в історії україни

25 липня 1687 р. на козацькій раді було обрано нового гетьмана. Ним став генеральний писар Іван Мазепа. Свою діяльність Мазепа розпочав в умовах підписання нових «Коломацьких статей», що застерігали Україну від порушення умов вічного миру між Московією та Польщею. Гетьману заборонялося мати дипломатичні відносини з іншими державами.

На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин з Москвою: доповідав про «витівки» запорожців, придушував народні рухи, посилав козацькі полки то в далекі північні райони, то в Польщу, то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя: Петро І довіряв українському гетьману.

Одним із найважливіших напрямків загальнодержавної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування гетьман вкладав величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий б Україна може зрівнятися з європейськими державами.

Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І не почав ламати основи української автономії. Тоді Мазепа вирішив піти на союз зі Швецією. З 1700 р. Московія вела війну зі Швецією, що отримала назву "Північної", за вихід до Балтійського моря. Ця війна ніяким чином не перетиналася з інтересами України. Проте від самого початку козацькі полки постійно брали участь у воєнних діях, воюючи на землях Московії, Прибалтики, Речі Посполитої не проти своїх ворогів, а обстоюючи інтереси царя. Ці походи стали важким тягарем для козацтва. Крім того, з України у великих кількостях вивозився хліб та інші продукти. Все це призводило до занепаду господарства й торгівлі, посилювало незадоволення політикою московського царя.

Взявши за мету звільнення Гетьманщини з-під влади Московії, І. Мазепа розпочинає таємні перемовини з Карлом XII. Коли шведський король у ході військових дій просувався територією України, гетьман перейшов на його бік. У квітні 1709р. з Карлом XII було підписано угоду. У першому пункті договору він обіцяв захищати Україну й не укладати миру з царем, поки українці остаточно й назавжди не визволяться з-під влади Москви та не відновлять своїх давніх прав і привілеїв.

Та цим планам не судилося здійснитися. Однак внесок Івана Мазепи у зміцнення української державності за умов неухильного наступу на неї з боку російського царату величезний. І хоч ідею другої Хмельниччини за гетьманування Мазепи не було втілено в життя, проте вдалося піднести українське господарство й культуру, а відтак зберегти ці важливі чинники державної та національної самобутності, досягти певної стабілізації суспільства. Доба Мазепи — це час відродження України, епоха політичного, економічного й культурного поступу.

Объяснение:

Відповідь:

Навколо постаті Івана Мазепи завжди точилося безліч суперечок. Дехто вважає його героєм, дехто – зрадником. На мою думку, не варто сперечатися та доводити комусь ту чи іншу позицію, адже найвагомішим аргументом є історичні факти, які говорять самі за себе. Гетьманування Івана Мазепи стало вирішальним моментом у стосунках між Україною та Московщиною. Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині та належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав освіту: навчався у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві. Іван Мазепа був пажем при дворі польського короля Яна Казиміра, писарем в уряді І. Самойловича, наступником якого і став у 1687 році. Варто зазначити, що Іван Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час, коли українські землі були розчленовані, а «Коломацькі статті» 1687 року(договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України. Своєю політикою Іван Мазепа сприяв економічному і культурному розвитку України, зміцнив владу гетьмана, підніс свій авторитет завдяки активній меценатській діяльності – на його кошти було збудовано 12 та реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії. Соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основним його прагненням було перетворити козацьку старшину та шляхту у міцний привілейований клас, саме тому відбулося посилення усіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Об'єднання України в одну незалежну державу було головною метою Івана Мазепи. Як виявилося пізніше, занадто великі сповідання гетьман покладав на московського царя Петра I, між ними склалися довірливі стосунки. У 1700 році розпочалася Північна війна між Швецією та Росією( остання прагнула отримати вихід до балтійського моря). Активну до Росії у цій війні надавала Україна, але вже у 1708 році Іван Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом ХІІ, спрямований проти Петра І. Союз передбачав, що Україна надасть Швеції до у війні проти Росії, а Швеція у свою чергу забезпечить абсолютне звільнення України від влади Москви. Саме за цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали Івана Мазепу «зрадником», а слово «мазепинець» стало синонімом слова «сепаратист». Та варто розуміти, які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів: - Іван Мазепа прагнув розширити самостійність Гетьманщини, а Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму та прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі. - Політика Петра І під час Північної війни викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника ( Петро І нещадно експлуатував людські та матеріальні ресурси України, край був економічно виснажений, козацьке військо використовували у війні як «гарматне м'ясо»). - У Івана Мазепи були підстави вважати, що Петро І здатен пожертвувати Україною задля забезпечення перемоги у війні та виходу на береги Балтійського моря. Жовтень 1708 року – військо Карла ХІІ вступило в Україну, на його бік перейшов Іван Мазепа з 15 тисячами козаків, також 8 тисяч запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна маса козаків, старшини, міщан і селянства відмовилася підтримати гетьмана, чому ж так сталося? Причина в тому, що для народу такий крок гетьмана був несподіваним, справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним. Далася взнаки соціальна політика Івана Мазепи: надто далеко він відірвався від життєвих потреб народу та не користувався популярністю в широких народних масах. Вплинули швидкі рішучі дії Петра І проти Івана Мазепи, гетьмана було представлено зрадником України, за наказом царя Івана Мазепу проклинали в усіх церквах, населення України було залякане репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю Івана Мазепи – місто Батурин, вирізавши 6 тисяч жителів, зруйнували Запорозьку Січ. Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув знищити серед українського населення будь-яку опозицію. У 1708 році, за наказом царя обрати нового гетьмана, ним став Іван Скоропадський; козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками. Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни – відбулася 27 червня 1709 року та завершилася поразкою Карла ХІІ та Івана Мазепи. Іван Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії, ставши першою політичною еміграцією України. Помер гетьман 21 вересня 1709 року. Іван Мазепа спробував відновити боротьбу за самостійну державу, саме тому, я вважаю, його вагоме значення в історії України неможливо спростувати та піддати сумнівам, адже історичні факти залишаються фактами, висвітлюючи та доносячи до нас усю позитивну спрямованість намірів гетьмана щодо позиції України. Валерія Рождественська

Пояснення: