Прочитайте фрагмент з історичного джерела. 1. З’ясуйте, що передбачала програма підготовки урочистого святкування в Києві та інших українських містах 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. 2. У чому переконували владу російські чорносотенці й націоналісти? Які це мало конкретні наслідки? Є. Чикаленко у «Щоденнику» зазначав: «Готувалась Україна по всіх великих і малих городах, містечках та селах відсвяткувати 100-літній ювілей Тараса Григоровича так гучно, як дозволять місцеві сили. В Києві, Харкові, Чернігові, Полтаві, Кам'янці городські думи взялися організувати свята: повибирали для того комісії, асигнували гроші. Київська дума, наприклад, визначила на це свято майже одноголосно 5 тисяч рублів. Маленькі міста, певне, обмежилися б якимись концертами, виставами, а села - здебільшого самими панахидами. Але не так склалось, як гадалось.
Київська права преса - націоналістичний "Кіевлянин" та чорносотенний "Кіев" підняли страшенний ґвалт, а за ними і вся права преса по всій Росії Чого тільки вони не наговорили! Шевченко - безбожник, богохульник, сепаратист, ворог російської державності. І от мазепинці хотять такому злочинцеві ставити пам'ятник у "святом Кієвє" та святкувати його 100-літній ювілей... Від націоналістичних та чорносотенних клубів посипалися телеграми всім міністрам, щоб не дозволяли цих свят, щоб звернули пильну увагу на "мазепинський" рух, бо він найнебезпечніший за всі політичні рухи, бо посягає на цілість держави, намагається роз'єднати "дві ветві єдінаго русскаго народа".
Попечитель (куратор) Київської округи Деревицький циркуляром заборонив учителям і учням брати яку-небудь участь у святах. Потім пішла чутка, що міністр внутрішніх справ "посоветовал" губернаторам не дозволять ювілейних свят. Нарешті й Синод заборонив служити "торжественныя" панахиди по Шевченкові... Ми звернулися до кадетів та трудовиків, щоб вони негайно подали урядові"запрос"у Думі з приводу цих заборон, а самі умовилися добиватись скрізь дозволу на свята...»