Презентація або реферат на тему Міжнародні відносини у державах центрально-східної Європи

Объяснение:

Політичне становище в Європі в кінці XIX - початку ХХ ст. було досить складним. У результаті завершення процесу об’єднання всередині Німеччини та Італії з’явилися нові потужні суб’єкти міжнародних відносин.

Практично відразу ж вони вступили в протиріччя з Англією, Францією, Росією та Австро-Угорщиною.

Суперництво між великими державами було викликано відмінностями їх глобальних інтересів. Загострення конфліктів було пов’язано з боротьбою за колонії, за сфери впливу і збройне панування на морі і на суші. Експансіоністські стремління обґрунтовувалися націоналістичними і геополітичними теоріями та ідеями. Зовнішня політика великих держав визначалася насамперед військово-силовим тиском і амбітними прагненнями. Силова політика з’єднувалася з таємною дипломатією, секретними договорами, явними і прикритими компромісами, реальними і фальшивими погрозами. Важливе місце у всьому цьому відводилося регіону Центральної і Південно-Східної Європи.

Через вплив на цю частину континенту стрімко погіршилися російсько-німецькі та австро-російські відносини, що наблизило, в свою чергу, Німеччину і Австро-Угорщину. 7 жовтня 1879 р. у Відні був підписаний австро-німецький договір про союз. Разом з тим Німеччина не залишала спроб утримати Росію, принаймні, на рівні «нейтральної» держави.

Однак, незважаючи на подібні спроби, Росія поступово переходила у бік головних противників Німеччини.

Цікаво, що антиросійська політика правлячих кіл Німеччини в кінцевому підсумку спрацювала проти неї ж самої.

Таким чином, результатом розвитку міжнародних відносин на рубежі століть став поділ Європи і світу на два протиборчих військово-політичні блоки - Троїстий союз та Антанту. Обидва вони за своєю суттю були агресивними. Основним змістом політики великих держав у складі названих об’єднань стала підготовка до світової війни як форми боротьби за перерозподіл уже поділеного світу.