Правителі Німеччини та їх досягнення 900-1200рр

Арнулф Каринтійский (нім. Arnulf von Kärnten; близько 850—8 грудня 899) — з 887 року король східних франків та імператор з 896 року, один з представників династії Каролінгів.

Зміг на деякий час зміцнити Франкську імперію, а також вдало змагався з норманами. Проти останніх здійснив декілька успішних походів, а у 891 році під Левеном (сучасні Нідерланди) Арнульф завдав їм нищівної поразки.

Водночас для зміцнення держави призначав у найбільш неспокійних частинах герцогів та маркграфів. У 890 році призначив Енгельдеона маркграфом Баварії, чим ненавмисно сприяв відновленню незалежності цієї важливої області в Східно-Франкському королівстві та майбутньої роздрібненості Німеччини.

2.Людовик IV Дитя (нім. Ludwig das Kind; вересень або жовтень 893, Альтеттінг — 20 / 24 вересня 911, Франкфурт-на-Майні) — король Східно-Франкського королівства з 21 січня 900, син імператора Арнульфа Каринтійського і Оди Франконської.

Людовик був обраний королем на з'їзді в Форхгаймі, що зібрався в січні 900, а пізніше, 4 лютого, він був коронований. Попри дитячий вік Людовик був центром державного життя. Все ж він не міг навчати власний уряд, оскільки дуже часто був хворий і занадто фізично слабкий. Фактичними володарями були дворяни і єпископи, що дозволяє припустити, що якраз слабке здоров'я Людовика було причиною для його підвищення. Його найвпливовішими консультантами були архієпископ Майнца Хатті I і єпископ Констанца Саломон III.

3. Ко́нрад I (нім. Konrad I; близько 881 — 23 грудня 918, Вайльбург, Гессен, Німеччина) — король Східно-Франкського королівства (Німеччини), син Конрада Старшого, герцога франконського, і Глісмут, дочки імператора Арнульфа Каринтійського, відтак, по матері родич Каролінгів.