Повість минулих літ» про те, як князь Володимир визначав місце і роль жінки в родині …Він казав: «Дорожча вона від каменя многоцінного, радується нею муж її, бо робить вона мужу своєму добрим усе життя… Будучи мов корабель, вона чинить торг, здалеку збирає собі багатство; і встає вона ще вночі, і дає їжу в домі й діло рабиням. Побачивши ниву — купує її, плодами рук своїх вона засадить ниву… і відчуває вона, що робити добре, і не гасне світильник її всю ніч. Руки свої простирає вона на корисне, а лікті свої підставляє під веретено. Руки свої вона розтуляє убогим, а плід подасть жебракам… Уста ж свої одкриває вона розсудливо… У силу і в красу вона убралась. Милості її піднесли, діти її збагатили і муж похвалить її. Благословенного ж є жона розумна, бо хвалить вона страх господні