Порівняйте повсякденне життя населення українських земель у 9 та 16 столітті

У період XV—XVI ст. в українському суспільстві формуються верстви, що мають —  свої привілеї, юридично закріплені права й обов’язки.

Верхівку українського суспільства становила шляхта, формування якої продовжувалося до XVI ст. Це був замкнутий привілейований стан, представлений династіями Острозьких, Вишневецьких, Збаразьких, Коредьких та ін.

У суспільстві роль шляхти визначалася наявністю великої земельної власності.

Дрібна шляхта володіла вотчинами, мала право приватної власності. Проте частина дрібних шляхтичів за право володіння землею мусили нести військову повинність.

Особливу роль у житті українського суспільства відігравало духівництво, яке не підлягало світському суду. Священиків судив Суд єпископа. Духівництво було численним і складало майже десяту частину населення. Воно поділялося на дві категорії: біле (світські священики) і чорне (ченці й черниці). Багато українців шукали розраду в церкві, що стала центром громадського життя.

У період перебування українських земель у складі Литовського князівства православна церква мала великі привілеї.