Підготуйте розповідь від жителя середноьвічної Європи,що пережив епідемію чуми 1346-1353рр.

1346-1353 - це роки які я запам'ятаю на все своє життя. Ця трагічна подія залишала велику діру в серці тих людей які втратили когось зі своїх родичів, або навіть всіх. Я дуже добре  пам'ятаю як це все розпочалося. Коли звісти про епідемію чуми були ще не в моїй країні, проте ця лиха епідемія захопила всю Європу, не залишивши моє місто також. Я втратив під час цієї епідемії свого брата. Це було жахливо, ти дивишся в очі своєму бртау, а він помирає на твоїх очах і ти не можеш нічого зробити. Ходили слухи, що люди робили антидоти і їм це допомагало, як і допомагало тим хто захворів на чуму. Я сам хотів купити один з таких антидотів у купця в нашому місці, проте ціна його була дуже велика, і поки я щоб не втратити всю сім'ю я намагався працювати майже весь день, щоб назбирати достатню суму грошей, проте мені не вдалося цього зробити, і до того ж через декілька неділь цього купця заарештували, адже він був шахраєм. На щастя ніхто більше з моєї сім'ї і Я не вмерли. В цей період мільйони людей у Європі померли від чуми. І не тільки вони, а й багато тврин. Люди боялися виходити з домівок, тому промисловість і життя міста просто зупинялося. Це було жахливо, коли ти дивишся у вікно, і бачиш тільки Докторів в чорній одежі з потворними, страшними масками, які ходять по вулиці, і намагаються домогти іншим. Ходили слухи що вони ні як не могли людей, і я в це не вірив, проте мої сусіди думали, що вони дійсно допомагають, проте через деякий час самі в цьому переконалися, коли їх син вмер, хоча доктор намагався до Ці доктори носили чосник у масках. Від них завжди  тхнуло погано і коли вони йшли можна було побачити по ним, що  такі похмурі і несуть тільки сум і скорботу. Я щодня дивився у вікно чекаючи що вже більше ніколи не побачу цих докторів, і переконаюся що ми пройшли цей складний період. Декілька років підряд я дивився у вікно тільки з цією метою. Все ж таки я дочекався