Претендентів на спадщину загиблих не бракувало. Між 1324— 1325 рр. в ролі галицького і волинського правителів згадуються двоє братів-князів із Силезії, нібито за боярами, а на початку 1325 р. княжий престол посів обраний волинськими боярами БолеславТройденович, син мазовецького князя і сестри покійних Романовичів Марії Юріївни. Прикметним є те, що серед предендентів не було жодного із земель Русі. Це є свідченням того, що Галицько-Волинська держава стала органічною частиною європейської політики.
Висновки. За період від другої половини ХІІІ до початку XIV ст. Галицько-Волинське князівство пройшло шлях від найвищого піднесення за часів правління Данила Галицького до занепаду, коли воно стало об’єктом зазіхань сусідніх держав.
Претендентів на спадщину загиблих не бракувало. Між 1324— 1325 рр. в ролі галицького і волинського правителів згадуються двоє братів-князів із Силезії, нібито за боярами, а на початку 1325 р. княжий престол посів обраний волинськими боярами БолеславТройденович, син мазовецького князя і сестри покійних Романовичів Марії Юріївни. Прикметним є те, що серед предендентів не було жодного із земель Русі. Це є свідченням того, що Галицько-Волинська держава стала органічною частиною європейської політики.
Висновки. За період від другої половини ХІІІ до початку XIV ст. Галицько-Волинське князівство пройшло шлях від найвищого піднесення за часів правління Данила Галицького до занепаду, коли воно стало об’єктом зазіхань сусідніх держав.
Объяснение: