Напишіть невеликий твір про роль ХІХ ст. в розвитку людського суспільства. Що найбільше вас вразило в історії ХІХ ст.? Які його досягнення ви вважаєте революційними? Зробіть висновки

У багатовіковій історії України дев'ятнадцятому століттю належить

особлива роль. Попри всі інші духовні й культурні здобутки, що ними збагатилася

українська нація в ХІХ столітті, це період, упродовж якого здійснилося

перебазування усього духовного й культурного життя нації на живу, потенційно

потужну й багату мову, що доти як розмовна функціонувала в народному

середовищі. Мова простолюду, котрий її беріг – у пісні, в думі, в казці й легенді, в

усній оповіді, взагалі в людській розмові протягом століть своєї драматичної

історії, - ця мова в дев'ятнадцятому столітті поступово, але неухильно стала мовою

по суті всіх освічених верств українського народу (принаймні всі ті, хто почував

свій зв'язок із народом, убачали в ній нову, одну з найвиразніших ознак

національної ідентичності), набула статусу мови літературної.

Саме література, звана художньою, високо піднесла значення народного

слова, розкрила в ньому незвідані ще глибини та смисли. Услід за сферою

художньої літератури, українське слово стає інструментом висловлення в

літературній критиці, публіцистиці, в популярній, а далі й фаховій науці, у

філософії... Художній літерартурі належить пріоритетна роль в омовленні

історичного буття української нації власним виразним, новаторським і самобутнім

словом.

Дев'ятнадцяте століття – це класична проза і класична драматургія,

позначені багатством створених там типів і образів, характерів, ситуацій, сюжетних

ходів, живих, неповторних діалогів, це класика у справжньому розумінні цього

слова – художньо виважена й точна, мудра й людинолюбна, до якої й сьогодні

припадає читач і яка склала надійну базу наступного літературного руху, надавши

до вибору митцям, що прийшли потому, й для успадкування, і для заперечення

велике розмаїття виразніше чи лиш пунктирно прокреслених стильових, жанрових,

образобудівних орієнтирів, напрямних віх і алгоритмів.

Модернізм (на його ранній стадії) починае витворюватися в хронологічних

рамках ХІХ ст., він багато в чому зумовлений національними художніми

тенденціями цього періоду, й сьогодні, здається, важливо, не відкидаючи тих ознак,

за якими модернізм протистоїть явищам, що залишались у минулому, підкреслити

також момент його спадкоємності й органічної поєднаності з попереднім

літертурним розвитком.

Объяснение: