НАДО СДЕЛАТЬ ДО 18:00! ІВ

відповісти з повним поясненням

1).Цар вказав, а бояри присудили- така традиційна форма початку всіх правових актів Московської держави. Через Думу знать розпоряджалася справами в центрі і контролювала місцеве управління (бояри отримували в кормління міста й області) Чи була влада царя Івана Грозного необмеженою?

Друга ситуація: У роки правління Олексія Михайловича Московська держава, не рахуючись з витратами, бореться за приєднання України, але віддає Азов, який захопили козаки, туркам, Яку роль відігравало приєднання України для зміцнення династії Романових? Як це трактувалося?

Третя: Чи правда, що величезність території Московської держави це наслідок масових втеч народу від центральної влади?

ответ:Назва Московське царство фігурує і в Соборному Уложенні 1649 року («Московское государьство»)[7].

Великий князь московський Іван IV Грозний у 1547 році самопроголосив себе царем і був вінчаний на царство, став вживати титул: «Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, Новгородський, цар Казанський, цар Астраханський, господарь Псковський та великий князь Смоленський, Тверський, Югорський, Пермський, Вятцький, Болгарський та інших держав, та великий князь Новагорода Низовської землі, Черніговський» (рос — «Владимерский, Московский, Новгородский, царь Казанский, царь Астраханский, государь Псковский и великий князь Смоленский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятцкий, Болгарский и иных государств и великий князь Новагорода Низовския земли, Черниговский»), згодом, з розширенням кордонів Московського Царства, до титулу додавались інші монарші домени: «цар Сибірський, Повелитель та господарь Іверської землі, Карталинських та Грузинських царів та Кабардинської землі, Черкеських, та Горських князів» (рос — «Царь Сибирский, Повелитель и Государь Иверския земли, Карталинских и Грузинских царей и Кабардинския земли, Черкасских и Горских Князей»).

Однак це не змінило його васальної залежності від кримських ханів, оскільки в силі була угода, укладена ще князем Іваном ІІІ з Менглі-Гераєм у 1473 році про «братство і вічну дружбу», за якою кримські хани вважалися спадкоємцями слави Великої Орди, а московити, залишаючись «меншими братами», отримували право передавати княжий титул у спадщину та сплачували данину[8] Криму. Виплата данини, званої в Московії, а пізніше в Росії «поминками»[9], Криму тривала до кінця XVII століття[10] і остаточно припинилася лише в правління Петра I з підписанням Константинопольського мирного договору 1700-го року[11] з наступним формулюванням:

Объяснение: