Можна вважати «Київську козаччину та Похід на Таврію» вважати складовою національного
відродження чи соціальним протестом

Похід у Таврію за волею — масовий похід українських кріпосних селян до Перекопу з метою поселитися в Криму і отримати волю від кріпацької залежності. Розпочався в квітні 1856 року. Похід був спрямований на відновлення соціальних і національних прав українців в Російській імперії[1].

Є другим після "Київської козаччини" за масовістю селянським рухом України в середині 19 століття. Приводом до руху стали чутки про те, що нібито царський уряд пропонує всім охочим переселитися на спустілий після Кримської війни 1853—1856 Крим. Також згідно з чутками кріпаки-переселенці отримають за це волю, матеріальну до добру платню тощо.