Літопис Самійла Величка починаеться так: «Цікавому норову годському не
може нічого бути сподобнішого, ласкавий читальнику, як читати книги й дізнаватися про давні людськi дiяння та вчинки... Оглядаючи літописні та історичні писання чужо земних письменників, читав я про всілякі діяння й побачив, що славу тих чужоземців пояснено й незатемнено. Цього не скажеш про наших сармато-козацьких предків, що так само, як чужинцi, вели війни й славилися лицарською відвагою та богатирськими подвигами. Наші письменники про них нічого не написали і не розтлумачили: я поба чив, що славу нашу сховано під плащем їхніх нікчемних лінощів. Бо коли хто з давніх спов'яно-козацьких письменників і відтворив якусь, варту пам'яті, сучасну йому подію. то записав це вельми куцим і короткослiвним реестриком, не відзначивши, з яких причин те постапо, як відбувалося і як закінчилося, не зазначивши й побічних обставин».​

foben1    2   27.04.2021 10:27    1