Коли і як було створено держави турків-османів

Наприкінці XI ст. в Анатолію проникли турки-сельджуки (тюркські кочові племена, що прийшли з Середньої Азії), які відтіснили візантійців на захід і створили там свою державу. Вся подальша їхня історія пройшла у постійних війнах проти сусідів: візантійців, арабів, персів та ін. Вони відіграли вирішальну роль в розгромі держав хрестоносців у Палестині. Постійні війни та внутрішні негаразди підірвали міць сельджуків.

У XIII ст. в Малу Азію переселилася значна кількість кочових тюрків (етнічно близьких сельджукам), які втікали від монгольської навали. Ці племена розселилися на сельджуцько-візантійському прикордонні. Вони здійснювали набіги на Візантію або ж наймалися до візантійців для боротьби проти болгар, сербів і навіть сельджуків. Поступово кочівники почали створювати свої князівства-емірати. Із занепадом держави сельджуків еміри здобули незалежність. Найбільше серед емірів поталанило Османові.

То був природжений воїн, який вірив у справедливість «священної війни» (джихаду). Він розширив кордони своїх володінь, об'єднав під своєю владою інші тюркські племена, які почали називатися турками-османами. Згодом еміри Османської держави прийняли титул султана.

надеюсь