Казімеж Бартель був математиком, але життя неодноразово приводило його в політику. Між 1926-1930 рр. він тричі очолював польський уряд. Після початку Другої світової війни і приєднання Західної України до складу СРСР він залишився у Львові, де працював викладачем Політехнічного інституту. Коли у 1941 р. Львів захопили нацисти, професору запропонували очолити маріонетковий польський уряд. Бартель відмовився, за що й був по-звірячому закатований, як і переважна більшість його львівських колег.
До речі, з аналогічною пропозицією зверталися нацисти й до українського письменника В. Винниченка й також отримали негативну відповідь. Як ви оцінюєте мужність цих діячів, які не могли не усвідомлювати, що ризикують власним життям? А як би вчинили ви на їхньому місці? Чому? Свою точку зору аргументуйте.