ХОТЯ БЫ НЕКОТОРЫЕ ВО Кожну з особливостей економічного розвитку України початку 20 ст. проілюструйте прикладами.
а) концентрація промислового виробництва; б) утворення монополій; в) вплив іноземного капіталу; г) нерівномірний розвиток окремих регіонів України; д) спеціалізація промислових районів; е) зростання чисельності промислового робітництва; є) розгортання страйкового руху пролетаріату.
5) Які факти та явища характеризують розвиток сільського господарства Наддніпрянщини на початку 20 ст.? Наведіть відповідні приклади.
1. Збереження поміщицького землеволодіння. 2. Неактуальність проблеми аграрного перенаселення. 3. Спеціалізація окремих районів. 4. Провідна роль виробництва технічних культур: цукрових буряків, картоплі, тютюну. 5. Посилення міграції українських селян. 6. Перевага дрібних селянських господарств - середняцьких та бідняцьких. 7. Збереження залишків кріпосницької системи.
6) Укажіть, що спричинило пожвавлення страйкового руху пролетаріату на початку 20 ст. Обґрунтуйте правильність чи хибність кожного з тверджень.
1. Політика російського царату, спрямована на поліпшення соціально-економічного становища робітників. 2. Мізерна заробітна плата. 3. Відсутність на фабриках і заводах охорони праці, техніки безпеки. 4. Невелика тривалість робочого дня на підприємствах. 5. Зростання кількості робітників, що зазнали каліцтва.
7) Визначте, про кого йдеться у фрагментах історичних джерел. Свою думку аргументуйте.
«Єлисаветград за останні десятиліття став центром своєрідного селянського руху; заснований , цей рух мав на меті організацію сільських господарських спілок і поряд із суто економічними перевагами викликав також пожвавлення національного почуття» (І. Франко).
« ніколи й нікому не оповідав і про власний шлях до своєї на ціональної свідомості та матеріального служіння Україні. Я не знаю, як він дійшов до української свідомості, але певно вона була в них у родині, бо старший брат його, як відомо, видавав "Кобзаря" Т. Г. Шевченка... Потім знайомство і близькість з професором В. Антоновичем зміцнили і поглибили цю свідомість» (Є. Чикаленко).