Образ Максима Залізняка є втіленням нескінченної сили волі та жаги до справедливості. Він був талановитим воєначальником, своїми гарячими закликами йому вдавалося організовувати народ та вести за собою. Разом зі своїми однодумцями, Максим Залізняк у 1768 році підняв наймаштабніше повстання українського народу проти влади панів Речі Посполитої, яке отримало назву Коліївщина.
Народився славний козак та майбутній отаман у 1739 році в селі Медведівка, що на Черкащині. Після смерті батька Іова Залізняка, маленький Максим певний час жив у старшої сестри. На момент коли йому виповнилося 13 років, вже був вирішений його життєвий шлях – Максим Залізняк почав служити на Запорізькій Січі, де став джурою Тимошківського куреня. Незабаром юнака посвятили в козаки та прийняли до Пластунківського куреня.
Через деякий час доля знову йому усміхнулась, вона мов би натякала на певний шлях і роль в житті України. 1762 рік став визначним, Залізняка призначили на посаду підпушкарія. В його обов’язки входила перевірка стану гармат, які були на озброєнні Запорізької Січі.
Загострене почуття справедливості та політична свідомість не давали Залізняку залишатись осторонь та закривати очі на відношення польського панства до підневольної Правобережної України. Репресії та погіршення умов життя народу спонукали його діяти.
Образ Максима Залізняка є втіленням нескінченної сили волі та жаги до справедливості. Він був талановитим воєначальником, своїми гарячими закликами йому вдавалося організовувати народ та вести за собою. Разом зі своїми однодумцями, Максим Залізняк у 1768 році підняв наймаштабніше повстання українського народу проти влади панів Речі Посполитої, яке отримало назву Коліївщина.
Народився славний козак та майбутній отаман у 1739 році в селі Медведівка, що на Черкащині. Після смерті батька Іова Залізняка, маленький Максим певний час жив у старшої сестри. На момент коли йому виповнилося 13 років, вже був вирішений його життєвий шлях – Максим Залізняк почав служити на Запорізькій Січі, де став джурою Тимошківського куреня. Незабаром юнака посвятили в козаки та прийняли до Пластунківського куреня.
Через деякий час доля знову йому усміхнулась, вона мов би натякала на певний шлях і роль в житті України. 1762 рік став визначним, Залізняка призначили на посаду підпушкарія. В його обов’язки входила перевірка стану гармат, які були на озброєнні Запорізької Січі.
Загострене почуття справедливості та політична свідомість не давали Залізняку залишатись осторонь та закривати очі на відношення польського панства до підневольної Правобережної України. Репресії та погіршення умов життя народу спонукали його діяти.