Дайте харектиристику князювання володимира великого /Ярослава Мудрого ​

Объяснение:

Кінець X - перша половина XI ст. - в межах Київської Русі об'єднані всі східнослов'янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту.

Володимир Великий (980 - 1015 рр.)

Завершив формування території Київської Русі

Почав боротьбу з Польщею за червенські міста.

Звільнив із військової служби найманців - варягів і замінив їх дружинниками - слов'янами.

Позбавив влади місцеву племінну знать й замінив її своїми синами - посадниками.

Запровадив нове зведення законів усного права "Устав земляний".

Вів успішну боротьбу з печенігами, створивши систему земляних укріплень і низку фортець для захисту південних рубежів Київської Русі.

Налагодив відносини з Чехією, Візантією, Польщею, Угорщиною, Німеччиною, Болгарією.

Започаткував "шлюбну дипломатію", одруживши своїх дітей з представниками королівських династій європейських країн.

Запровадив християнство як загальнодержавну релігію (988р.)

Для піднесення авторитету свого роду та значення своєї держави Володимир забажав одружитися з візантійською принцесою Анною, сестрою візантійського імператора. Після того, як дружина Володимира захопила в Криму Корсунь (Херсонес), імператор погодився на шлюб своєї сестри з Володимиром, але за умови, що той прийме християнство. Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією і влітку 988 р. наказав жителям Києва прийняти хрещення. Обряд хрещення було здійснено в усіх містах і селах держави.

Після прийняття християнства в Київській Русі розпочалося будівництво церковних споруд. Найбільшу церкву було зведено в Києві на честь Богородиці та названо Десятинною, оскільки на її утримання князь виділив десяту частину свого майна. Київ став центром поширення християнства та діяльності православної церкви.

Після прийняття християнства в Київській Русі виникли численні монастири (Межигірський, Видубицький, Печерський та ін.). На утримання вищого православного духовенства і монастирів київські князі давали великі грошові пожертвування, а також орні землі, сіножаті й рибні озера, ліси. Міщани і селяни для утримання місцевих церков сплачували десятину.

Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави:

зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом;

сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для разноплемінного населення держави і його згуртуванню в єдину давньоруську народність;

дало можливість Київській Русі як рівноправній увійти в коло наймогутніших держав Європи;

сприяло бурхливому розвитку культури, торгівлі, кам'яного будівництва, а також культурним зв'язкам із християнським світом.

Ярослав Мудрий (1019 - 1054 рр.)

Розширив кордони Київської Русі на північному заході.

Завершив боротьбу з Польщею за червенські міста.

Остаточно ліквідував місцевий сепаратизм.

Установив порядок успадкування влади в державі від найстаршого сина до молодшого.

Прийняв перший писаний звід законів "Руська Правда".

Остаточно розгромив печенігів під Києвом (1036 р.).

Продовжив "шлюбну дипломатію", встановивши династичні зв'язки з Францією, Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Польщею, Норвегією, Швецією, за що його називали "тестем Європи".

Остаточно утвердилося християнство.

1039 р. - засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху.

1051 р. - собор руських єпископів обрав митрополітом київського церковного діяча і письменника Іларіона.

Засновано монастирі - св. Юрія, св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами.

Дбав про розвиток освіти в державі (створено школу і бібліотеку при Софійському соборі, зібрано перекладачів, які переклали на давньоруську мову багато грецьких книг).