«Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого, ласкавий читальнику, як читати книги й дізнаватися
про давні людські діяння та вчинки... Оглядаючи літописні та історичні писання чужо-
земних письменників, читав я про всілякі діяння й побачив, що славу тих чужоземців
пояснено й незатемнено. Цього не скажеш про наших сармато-козацьких предків, що
так само, як і чужинці, вели війни й славилися лицарською відвагою та богатирськими
подвигами. Наші письменники про них нічого не написали і не розтлумачили: я поба-
чив, що славу нашу сховано під плащем їхніх нікчемних лінощів. Бо коли хто з давніх
слов'яно-козацьких письменників і відтворив якусь, варту пам'яті, сучасну йому подію,
то записав це вельми куцим і короткослівним реєстриком, не відзначивши, з яких при-
чин те постало, як відбувалося і як закінчилося, не зазначивши й побічних обставин».
Питання:
1. у чому літописець вбачав свою роль і яку меті перед собою ставить?
Потім:
1 крок- визначте , ким був автор документа, узагльніть, про що йдеться в поданому уривку, з'ясуйте , коли відбулися описані події