Політика коренізації народів СРСР полягала в тому, щоб забезпечити національні меншини в країні можливістю розвиватися відповідно до своїх традицій, культури та мови. Це означало, що національні меншини мали право на власну освіту, культурні заклади, мовні школи та інші форми національної самодостатності.
Політика коренізації була введена в 1920-х роках і була спрямована на зменшення культурного та економічного відставання національних меншин від російського населення. Ця політика дозволяла національним меншинам зберігати свою ідентичність та культуру, що сприяло зміцненню єдності країни.
Однак, в 1930-х роках політика коренізації була припинена, оскільки влада перейшла до політики російської національної ідеології та централізації влади. Це призвело до знищення багатьох національних культур та мов, що стало однією з причин розпаду СРСР в 1991 році.
Політика коренізації народів СРСР полягала в тому, щоб забезпечити національні меншини в країні можливістю розвиватися відповідно до своїх традицій, культури та мови. Це означало, що національні меншини мали право на власну освіту, культурні заклади, мовні школи та інші форми національної самодостатності.
Політика коренізації була введена в 1920-х роках і була спрямована на зменшення культурного та економічного відставання національних меншин від російського населення. Ця політика дозволяла національним меншинам зберігати свою ідентичність та культуру, що сприяло зміцненню єдності країни.
Однак, в 1930-х роках політика коренізації була припинена, оскільки влада перейшла до політики російської національної ідеології та централізації влади. Це призвело до знищення багатьох національних культур та мов, що стало однією з причин розпаду СРСР в 1991 році.
?! может олрпрппрооорроолммио