3.Написать ЭССЕ по формуле ПОПС на тему « Значение творчества первых казахских мыслителей 13-15вв» Культурное достояние Казахстана – мавзолей Ходжа Ахмета Яссави .( )

1. трибушет

2.катапульта

3.

4. спарта

5. я не уверен,но мне кажется,что это парламент

територіальний поділ та місцева адміністрація українських земель у складі великого князівства литовського, королівства польського та речі посполитої не були сталими і за 300 років (з 1340 до 1648 pp.) кілька разів змінювалися. тривалий час зберігалися старі адміністративні одиниці - князівства, уділи, волості та верви. першою їх ліквідувала польща в галичині (1434 а потім і литва - 1471 р. ліквідовано останнє київське князівство, запроваджена воєводська система, яка остаточно закріпилася люблінською унією 1569 р. саме після неї склалася така адміністративна структура з відповідною місцевою адміністрацією.

найбільшою адміністративною одиницею вважалося воєводство на чолі з воєводою, якого призначав князь (король). йому належала військова, виконавча та судова влада у воєводстві, він очолював місцеву адміністрацію - уряд. заступниками воєводи були каштеляни та старости. всього на території сучасної україни у різні роки існувало повністю або частково 7 воєводств: руське (1434 подільське (1434 белзьке (1462 київське (1471 брацлавське (1566 волинське (1566 р.) та чернігівське (1635 воєводства поділялися на різну кількість noвimiв, на чолі з повітовим старостою, тому іноді вони і називалися староства. руське воєводство поділялося не на повіти, а на землі. центральний повіт воєводства очолював каштелян - комендант. староста (каштелян) наділявся широкими адміністративними та судовими функціями. до повітового уряду входили маршалок, стольник, хорунжий, канцеляристи, підсудки. станово-представницькими органами у воєводстві та в повіті були місцеві шляхетські сеймики. найнижчою ланкою поділу вважалася «олость на чолі з волосним старостою та підпорядкованим йому писарем. у деяких місцях волость називалась округом (чернігівщина), або підстароством (правобережжя). волость складалася з сільських общин - коп, на самоврядуванні у формі сходу, який обирав сільського старосту (у різних місцевостях - тивуна, старця, війта, солтиса). копа складалася з села або кількох сіл, які об'єднувалися в дворища (10 хат) та дими (1 господарська родина).

міста поділялися на фортеці, очолювані каштелянами, приватновласницькі або державні, керовані міськими - ратушами, та вільні на самоврядуванні (магдебурзьке право), на чолі з магістратом.

i ратуша, і магістрат складалися з двох палат. виконавчої - ради та судової - лави. до ради входили райці (радники), яких очолював бурмістр, а лава (скабінат) складалася з 12 лавників (присяжних), яких очолював війт (суддя). до повноважень місцевої адміністрації входили господарські функції, самооборона, збір податків, здійснення суду як першої інстанції.

ключові поняття: воєводство, повіт, волость, копа, воєвода, війт, староста, бурмистр, магістрат, ратуша, рада, лава.

історико-державна подія: 1471 р. - ліквідація київського князівства та запровадження воєводської системи в україні.

типология политических процессов

Объяснение:

Объяснение:

Казахская философия — философские идеи казахских мыслителей.

Одним из первых казахских мыслителей считается суфий XII века Ахмед Ясави. Следующими заметными представителями казахской мысли считаются Абай Кунанбаев и Шакарим Кудайбердиев. К казахским мыслителям также отнесены тюркские авторы Юсуф Баласагуни и Махмуд ал-Кашгари. Современный исследователь Абдималик Нысанбаев подчеркивает, что казахские философы не создавали законченных философских систем, но поднимали важные мировоззренческие проблемы в своём литературном творчестве.

Активный интерес к казахской философии возник после обретения Казахстаном независимости в 1991 году. В современной казахской философии получили развитие идеи евразийства и номадологии[источник не указан 3200 дней].

29-30 сентября 2016 года в Алматы состоялся Второй Казахстанский философский конгресс на тему «Философия Казахстана в пространстве мировой философской мысли: история, современность, перспективы». Летом 2016 года философское сообщество Республики Казахстан было принято в Международную Федерацию философских обществ.

Казахская философия — философские идеи казахских мыслителей.

Одним из первых казахских мыслителей считается суфий XII века Ахмед Ясави. Следующими заметными представителями казахской мысли считаются Абай Кунанбаев и Шакарим Кудайбердиев. К казахским мыслителям также отнесены тюркские авторы Юсуф Баласагуни и Махмуд ал-Кашгари. Современный исследователь Абдималик Нысанбаев подчеркивает, что казахские философы не создавали законченных философских систем, но поднимали важные мировоззренческие проблемы в своём литературном творчестве.

Активный интерес к казахской философии возник после обретения Казахстаном независимости в 1991 году. В современной казахской философии получили развитие идеи евразийства и номадологии[источник не указан 3200 дней].

29-30 сентября 2016 года в Алматы состоялся Второй Казахстанский философский конгресс на тему «Философия Казахстана в пространстве мировой философской мысли: история, современность, перспективы». Летом 2016 года философское сообщество Республики Казахстан было принято в Международную Федерацию философских обществ.