3. Аналізуючи події Люблінського сейму, відомий український історик М. Грушевський писав: «Прославлений пізніше як акт любові, братерства, пожертвування, в дійсності цей сейм був ланцюгом насильств на чужих переконаннях, на чужих правах, довершених пресом державної власті й тяжких політичних обставин». Натомість сучасний український історик В. Горобець оцінює унію так: «Загалом же, унійний акт 1569 року став компромісним варіантом примирення двох протилежних таборів (польських магнатів і великокнязівської еліти)». Думку якого з істориків ви вважаєте слушною? Відповідь обгрунтуйте. Знайдіть у тексті параграфа підтвердження чи спростування слів М. Грушевського та В. Горобця. Поміркуйте, чому висловлені думки так різняться між собою.