2. Як Діоклетіану далося припинити
занепад імперії?​

У 284 р. легіонери проголосили імператором Діоклетіана. Він збільшив чисельність війська та укріпив у ньому дисципліну. Імператорські війська жорстоко придушили повстання в провінціях та витіснили з території Риму племена варварів. Таким чином, імператор відновив єдність Римської імперії.

За часів правління Діоклетіана давні республіканські органи влади остаточно втратили своє значення. Влада імператора стала необмеженою. Основним титулом глави держави стає «август» («священний») і «домінус» («господар, пан» – ішлося про те, що всі інші є його рабами). Тому і ту форму влади, яка встановилася в Римі з Діоклетіана, називають уже не «принципатом», а «домінатом».

Діоклетіан розумів, що правити величезною Римською імперією одному не під силу. Тому він призначив співправителя, який так само, як і Діоклетіан, одержав титул августа. Діоклетіан управляв східною частиною імперії, його співправитель – західною. Згодом вони призначили собі по одному помічнику і надали їм титул цезарів.

Таким чином, в імперії встановилася влада чотирьох співправителів – тетрархів, кожен з яких управляв на певній території. Цезарі вважалися нижчими, ніж августи, а Діоклетіан серед співправителів мав найбільший вплив. Рим, як і раніше, вважався столицею імперії, та оскільки ніхто з чотирьох імператорів у ньому не жив, то місто втратило своє колишнє значення і блиск.

Объяснение: